Ось така от задача: є містечко гномів та містечко чаклунів. Час від часу до гномів навідуються чаклуни, але не просто так - вони приносять із собою чорні та білі шапки, причому можна вважати що шапок кожного кольору безліч. Приїхавши, чаклуни шикують усих гномів по зросту і кожен гном стоїть так, що він бачить лише тих, хто нижче за нього (відповідно, ті хто вище знаходяться в нього за спиною). Потім кожному гному на голову одягають чорну або білу шапку. Після цього починається розвага чаклунів: вони питають по порядку кожного гнома, починаючи з найвищого, як він вважає якого кольору на ньому шапка. Якщо гном відповідає неправильно, то чаклуни його вбивають, причому інші гноми не знають чи вбили його чи ні. Якщо хтось буде махлювати (обертатися, знімати свою шапку, підказувати іншим знаками чи словами), то чаклуни про це знають і вирізають все містечко.
Власне, питання: яку слід обрати стратегію гномам, щоб якомога більше з них залишилися у живих?
1. На протязі всього свідомого життя я стикаюся з цією помилкою.
Безперечно, на першому місці для мене стоїть помилка "на протязі" - коли кажуть/пишуть, наприклад, "на протязі двох років". Це мене просто вбиває, адже якщо ми говоримо про час, то треба казати виключно "протягом". "на протязі" - це калька з російського "на протяжении", але в українській мові "на протязі" означає "на сквозняке".
От я оце зараз все пояснюю, але припускаю, що більшість людей і так це знають, просто не слідкують що і як вони кажуть. А помилка надзвичайно дратує і тому я намагаюся виправляти співрозмовників, знаючи що це їх також дратує і ображає, але що ж зробиш, рідну мову треба знати.
2. Ця помилка може трапитися в любий момент.
На друге місце я б поставив помилку "любий". На перший погляд здається, що все правильно... Але це тільки здається (а коли здається - треба хреститися). Справді, таке слово є, але воно частіше за все вживається помилково, у значенні "будь-який". Це знову ж таки калька з російського "любой" і люди чомусь забувають, що треба вживати "будь-який", "довільний" тощо (буду радий, якщо в коментарях вкажуть ще синоніми). Як на зло, "любий" часто вживається в точних науках, бо багато хто полюбляє саме так розшифровувати квантор узагальнення, хоча його правильніше розшифровувати "для будь-якого та кожного..." (можна просто "для всих...", але інколи краще підходить "для будь-якого та кожного...").
3. А ось і слідуюча помилка.
Як можна було б здогадатися, мова піде про "слідуючий". Це вже неоригінально, але знову ж такого слова в українській мові немає, це калька з російського "следующий" і треба говорити "наступний". Навіть не знаю що тут можна ще написати, як на мене, то все вкрай зрозуміло - слідкуємо за собою, говоримо/пишемо правильно.
4.
На відміну від інших, ця помилка проявляється виключно при мовленні. Це два сакраментальні числа 11 та 14. Що ж в них такого особливого, спитаєте ви, адже всі, хто читав "The Hitchhiker's Guide to the Galaxy", знають, що головне число - це 42. А відрізняються від інших чисел вони тим, що багато хто каже одИнадцять, чотИрнадцять. Як не дивно, але російською правильно "одИннадцать", "четЫрнадцать" і це винятки, так як "двенАдцать", "тринАдцать" і т. д. Але це геть не означає, що в українській мові такі ж самі винятки, тому правильно говорити "одинАдцять", "чотирнАдцять". Між іншим, якщо хто не зрозумів, то велика літера означає наголос.
5. Приділю увагу і цій помилкі.
Як на мене, то слово "помилкі" ріже слух, а от "помилці" краще. Не секрет, що в українській мові наявне чергування приголосних (г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с), тому правильно помилка - помилці, падлюка - падлюці і т.д. і т.п., нічого складного в цьому немає. До речі, щоб запам’ятати чергування можна розглядати чергування у виді гкх-жчш-зцс, а можна скористатися таким набором: нога-нозі-ніжка/ніженька, рука-руці-ручка/рученька, вухо-[у] вусі-вушко/вушенько.
На завершення хотів би зазначити, що окрім знання мови потрібно ще слідкувати за собою і не допускати помилок, тим більше найпростіших. Також бажано вказувати іншим на їхні помилки, щоправда тут треба бути обережним, бо можна і перестаратися. Але, наприклад, я буду лише радий, якщо ви вказуватимете мені на мої помилки.
UPD. Так як дана тема зацікавила людей, то дещо додам. Можна бачити, що багато помилок спричинені поганим знанням мови, але не тільки української, а і російської. До того ж часто стикаюся з тим, що російською люди пишуть ще гірше, ніж українською, так як не вчать російську мову. А тому раджу скористатися http://gaika-tool.livejournal.com/342054.html . Це список правил російської мови в дещо специфічній, але вдалій формі.
Нарешті дочитав, повне видання виявилося немаленьким (більше 1000 сторінок), важко навіть уявити як страждав Кінг, коли редагував. Але мова не про це, так що коли боїтеся, що можу зіпсувати Вам задоволення - не читайте далі.
Як всим уже мабуть відомо, 21 березня частина користувачів ЖЖ бойкотувала сервіс, що було спричинено проблемою відміни базових акаунтів. Відповідно залишити даний інформпривід без уваги я не міг.
Наскільки я зрозумів, сенс забастовки полягав у тому, що основна цінність ЖЖ - це користувачі, а точніше те "умное, доброе, вечное", що вони пишуть, іншими словами контент. Без аццки жжгущих користувачів нещасний ЖЖ мусить швидко загнутись, так як ніхто туди не буде ходити. З першого погляду здається, що думка досить таки правильна. Читать дальше...
Як наслідок моєї жадібності та частково допитливості, вирішив спробувати Google AdSense, тобто рекламу від Гугл. Але так як совість та повага до читачів у мене є, а крім того я не вірю в те, що зможу на цьому заробити щось суттєве (аби хоч щось заробити), то я вирішив блок з рекламою помістити в самий низ бокових блоків. Отже, сподіваюся, що це нікому не заважатиме. Сподіваюся згодом поділитися успіхами в цій справі, точніше не сподіваюся, а якщо раптом матиму з цієї реклами хоч якийсь зиск, то похвастаюся.
P.S. Ні в якому разі не закликаю спеціально клацати на рекламу, так як це заборонено правилами. І це ніякою мірою не натяк, мовляв чхали ми на ці правила, клацайте шановне панство.
Розумію, що тема не найприємніша (не подобається - не читайте, слідкуйте за своїм здоров"ям, зокрема за тим, щоб ваша психіка залишалася здоровою (це я до того, що не маю на увазі "не подобається - не читайте, валіть звідси", просто переймаюся роблю вигляд, що переймаюся як почувають себе мої читачі)). Так от, спершу хотів написати, що тема на злобу дня (принаймні в новинах із завидною регулярністю з"являються відповідні повідомлення), але потім зрозумів, що тема вічна. Але все-таки деякі віяння часу не оминули цей пост і мова буде йти в тому числі про самогубців у метро та розстріли в школах/коледжах у США.
Судячи по кількості переглядів на youtube, все-таки баян. Але цікавий, хто не бачив раніше спробуйте здогадатися (наприкінці все стає ясно) хто ж цей дядько або що рекламують в цьому ролику (це дещо складніше).
Знаю, що нікому не цікаво цього читати, але тим не менше. (це означає, що я хочу про це написати (прямо таки "ви хочете про це поговорити?") і все)
Так от, це питання спричинене тим, що в системах блогів (та й просто у блогах, але у системах, таких як ХБ, ЖЖ це помітніше, як на мене) люди користувачі (те, що вони люди, ще треба довести, це аж ніяк не аксіома) мають право додавати собі друзів (френдити інших). Але крім цього, і їх також можуть френдити. Після цього виникає питання: хто ж френд, той кого ти зафрендив чи той, хто зафрендив тебе? Розглянемо це питання детальніше, з усих боків.
От я був сидів та думав, про що б написать. Але писати було лінь. Проте що б його написать я думав не раз. В результаті я почав забувати те, що придумав. Взагалі, останнім часом я постійно забуваю те, що придумав, тільки ж, гадство, я все одно пам"ятаю, що я щось був придумав і усвідомлюю, що я це щось забув, а краще було б аби я забував про те, що я забував. Трохи незрозуміло, але я у вас вірю і сподіваюся, що всі хтось це зрозуміє. Так от, назбиралася певна кількість тем, які я придумав, але постало питання про що ж саме писати? Крім цього, виникла ідея зробити експеримент (вимовляється тоном полковника Пікерінга (а хто це, ага?)). Я пропоную теми (переважно у вигляді заголовків), про які я міг би щось написати, точніше міг би і не проти (ха, я можу писати практично на будь-які теми *скромно та сором"язливо опускаю додолу очі, длубаю пальцем піч, помилився, мені піч длубати не треба*). Так да, щось я трохи відовлікся. Читачі ж в коментарях обирають тему, на яку я буду писати, а я, в свою чергу і пишу стараюся писати на цю тему. Отже, загальну схему експерименту я пояснив, далі список тем:
Смотрите, завидуйте...
(с) В.Маяковський, нахабно вирвано з контексту
Вчора ходив на грузинський балет Сухішвілі. Класно. Це вам не хухри-мухри, а грузини танцюють. Купив ДВД з відео концерту. Дорого, 190 грн. Але нехай. Воно того варте. Довгі речення не складаються. Але нехай. Воно того варте, ага.
По причині деяких нещодавних подій, зацікавився як регулюється придбання та володіння зброєю в Ілінойсі та інших штатах. Трошки пошукав і знайшов непоганий огляд та порівняння законодавства у різних штатах щодо вогнепальної зброї, яким я і ділюся.
От і вирішив розказати вам про одну з найкращих, на мою думку (та й не тільки мою, gamasutra.com також досить високо оцінила), комп"ютерних ігор (точніше відеоігр) 2007-го року, а саме про Puzzle Quest: Challenge of the Warlords.Читать дальше...
Щось геть немає настрою писати якийсь змістовний і серйозний пост, наприклад, про будову Всесвіту або про призначення людини у світі. Тому я просто поділюся всякою дурнею, що надибав (хотів якось замаскувати те, що контент не мій, а чийсь, але щось не вийшло, але байдуже).Читать дальше...
Нещодавно помітив таку штуку: кандидат в президенти від партії республіканців (майже точно, в інших республіканців шансів немає) - Джон МакКейн (John McCain). Хм, це ім"я нагадує інше - Джон МакКлейн (John McClane), а це ж, якщо хто не зрозумів, герой Брюса Уілліса з відомого філму (точніше фільмів) Міцний горішок 1,2,3,4.
Всі кажуть, що повинен на виборах перемогти демократ, в республіканців немає шансів, але якщо Джон МакКейн обере своїм передвиборним гаслом "Yippie-kay-yay, motherfucker", то не все ще втрачено.
Одна гра, яка надзвичайно підступно затягує: Chain Factor.
Інша ж досить нестандартна і до неї не так просто призвичаїтись: Spin the Black Circle. Особисто я дійшов до рівня, де зліва дві горілки, а по центру крутиться зі змінною швидкістю диск. Мої вітання тим, хто пройде цей рівень.
А також хочу нагадати, а більшості просто сказати, що сьогодні (9 лютого цебто) по УТ-1 буде прем"єра українського "Что? Где? Когда?", дивимся. Подробиці http://tv-igra.com.ua/news
Заголовок означає те, що далі будуть наведені деякі фрази (переважно російською мовою), які я зустрічав, але не пам"ятаю де (або принаймні роблю вигляд, що не пам"ятаю). Проте я хочу не забути ці фрази, а заодно і поділитися з шановним панством.
Не знаю чому, але вирішив глянути статистику провайдера по спожитому трафіку. Потім заради інтересу вирішив порівняти дані за різні місяці. Для наочності представив цю статистику у вигляді діаграми, якою і ділюся з усіма.
...реальне життя краще всього. Поки вершки з вершків ХБ бухали спілкувалися в "Бочці", я поперся на зустріч випускників. Одним з мінусів зустрічі та причиною того, чому я в минулі роки ігнорував цей захід (крім того, що я падло) є те, що добиратися досить довго і не так вже й дешево. Але цього року я таки спромігся відправитися на цю зустріч.
На жаль, побачив не всих вчителів, зокрема не всих кого хотів би. Таке враження, що вчителі зовсім не змінилися, хіба що змінилося їхнє ставлення до нас. Значно помітніше змінився сам ліцей - в багатьох аудиторіях зробили ремонт, поміняли двері (по-іншому виглядає коридор), але багато що залишилося так як і було, так що, незважаючи на зміни, ліцей залишається рідним.
Класно було зустрітися з однокласниками, дуже приємно. Думав, що будуть чужими, так як все-таки давно не бачилися, ще й я трохи відірвано від них (багато хто в КПІ, ще й гуртожитки поруч, а з тими, хто також в КНУ, рідко бачуся, а коли й бачуся, то зачасту лише вітаюся і все). Але виявилося, що ніякої відчуженості не було, гарно поспілкувалися. Жалко, що далеко не всі прийшли (хоча хто б казав), але що ж поробиш.
Як підсумок, скажу, що не жалкую, що поїхав на зустріч, дуже гарно провів час (сподіваюся, що й решта також). Всим бажаю мати можливість вириватися хоча б раз на рік та бачитися зі своїми колишніми однокласниками.
Вирішив поділитися з шановним панством грою Hammerfall. Зразу кажу, що гра досить таки специфічна: літаєш на пепелаці та б"єшся з іншими пепелацами або ще з якоюсь чепухою. На користь гри свідчить, що вона номінована на IGF-2008 (Independent Games Festival, якщо хто не знає, хоча сором такого не знати) в таких номінаціях як Excellence in Visual Art та Seumas McNally Grand Prize, тобто це вам не хухри-мухри.
Гра, як я казав, нетривіальна, має деякі недоліки (технічного плану), але ідея та геймплей заслуговують на увагу. Дуже і дуже навряд, що ви таке вже колись бачили.
Зустрічаються люди, яких ця гра прям зачаровує (про себе такого сказати не можу, гра непогана, але не божественна), їх можна зрозуміти. Гарна (як для свого класу) картинка, адекватна музика та звуки, є сюжет. Незважаючи на всі свої недоліки гра варта того, щоб на неї глянули та оцінили, тим більше, що вона зовсім невеличка, 10 Мб.
Одним реченням про цю гру можна сказати, що це щось із чимось, як в переносному, так і прямому смислі.
14:17
З деяким запізненням, але все ж таки хотів би написати про концерт Кейко Матсуі в Києві, що мав місце в неділю, 9-го березня.
Вчора ходив на грузинський балет Сухішвілі. Класно. Це вам не хухри-мухри, а грузини танцюють. Купив ДВД з відео концерту. Дорого, 190 грн. Але нехай. Воно того варте. Довгі речення не складаються. Але нехай. Воно того варте, ага.
