...реальне життя краще всього. Поки вершки з вершків ХБ бухали спілкувалися в "Бочці", я поперся на зустріч випускників. Одним з мінусів зустрічі та причиною того, чому я в минулі роки ігнорував цей захід (крім того, що я падло) є те, що добиратися досить довго і не так вже й дешево. Але цього року я таки спромігся відправитися на цю зустріч.

На жаль, побачив не всих вчителів, зокрема не всих кого хотів би. Таке враження, що вчителі зовсім не змінилися, хіба що змінилося їхнє ставлення до нас. Значно помітніше змінився сам ліцей - в багатьох аудиторіях зробили ремонт, поміняли двері (по-іншому виглядає коридор), але багато що залишилося так як і було, так що, незважаючи на зміни, ліцей залишається рідним.

Класно було зустрітися з однокласниками, дуже приємно. Думав, що будуть чужими, так як все-таки давно не бачилися, ще й я трохи відірвано від них (багато хто в КПІ, ще й гуртожитки поруч, а з тими, хто також в КНУ, рідко бачуся, а коли й бачуся, то зачасту лише вітаюся і все). Але виявилося, що ніякої відчуженості не було, гарно поспілкувалися. Жалко, що далеко не всі прийшли (хоча хто б казав), але що ж поробиш.

Як підсумок, скажу, що не жалкую, що поїхав на зустріч, дуже гарно провів час (сподіваюся, що й решта також). Всим бажаю мати можливість вириватися хоча б раз на рік та бачитися зі своїми колишніми однокласниками.