Судячи по кількості переглядів на youtube, все-таки баян. Але цікавий, хто не бачив раніше спробуйте здогадатися (наприкінці все стає ясно) хто ж цей дядько або що рекламують в цьому ролику (це дещо складніше).
Знаю, що нікому не цікаво цього читати, але тим не менше. (це означає, що я хочу про це написати (прямо таки "ви хочете про це поговорити?") і все)
Так от, це питання спричинене тим, що в системах блогів (та й просто у блогах, але у системах, таких як ХБ, ЖЖ це помітніше, як на мене) люди користувачі (те, що вони люди, ще треба довести, це аж ніяк не аксіома) мають право додавати собі друзів (френдити інших). Але крім цього, і їх також можуть френдити. Після цього виникає питання: хто ж френд, той кого ти зафрендив чи той, хто зафрендив тебе? Розглянемо це питання детальніше, з усих боків.
От я був сидів та думав, про що б написать. Але писати було лінь. Проте що б його написать я думав не раз. В результаті я почав забувати те, що придумав. Взагалі, останнім часом я постійно забуваю те, що придумав, тільки ж, гадство, я все одно пам"ятаю, що я щось був придумав і усвідомлюю, що я це щось забув, а краще було б аби я забував про те, що я забував. Трохи незрозуміло, але я у вас вірю і сподіваюся, що всі хтось це зрозуміє. Так от, назбиралася певна кількість тем, які я придумав, але постало питання про що ж саме писати? Крім цього, виникла ідея зробити експеримент (вимовляється тоном полковника Пікерінга (а хто це, ага?)). Я пропоную теми (переважно у вигляді заголовків), про які я міг би щось написати, точніше міг би і не проти (ха, я можу писати практично на будь-які теми *скромно та сором"язливо опускаю додолу очі, длубаю пальцем піч, помилився, мені піч длубати не треба*). Так да, щось я трохи відовлікся. Читачі ж в коментарях обирають тему, на яку я буду писати, а я, в свою чергу і пишу стараюся писати на цю тему. Отже, загальну схему експерименту я пояснив, далі список тем:
Смотрите, завидуйте...
(с) В.Маяковський, нахабно вирвано з контексту
Вчора ходив на грузинський балет Сухішвілі. Класно. Це вам не хухри-мухри, а грузини танцюють. Купив ДВД з відео концерту. Дорого, 190 грн. Але нехай. Воно того варте. Довгі речення не складаються. Але нехай. Воно того варте, ага.
По причині деяких нещодавних подій, зацікавився як регулюється придбання та володіння зброєю в Ілінойсі та інших штатах. Трошки пошукав і знайшов непоганий огляд та порівняння законодавства у різних штатах щодо вогнепальної зброї, яким я і ділюся.
От і вирішив розказати вам про одну з найкращих, на мою думку (та й не тільки мою, gamasutra.com також досить високо оцінила), комп"ютерних ігор (точніше відеоігр) 2007-го року, а саме про Puzzle Quest: Challenge of the Warlords.Читать дальше...
Щось геть немає настрою писати якийсь змістовний і серйозний пост, наприклад, про будову Всесвіту або про призначення людини у світі. Тому я просто поділюся всякою дурнею, що надибав (хотів якось замаскувати те, що контент не мій, а чийсь, але щось не вийшло, але байдуже).Читать дальше...
Нещодавно помітив таку штуку: кандидат в президенти від партії республіканців (майже точно, в інших республіканців шансів немає) - Джон МакКейн (John McCain). Хм, це ім"я нагадує інше - Джон МакКлейн (John McClane), а це ж, якщо хто не зрозумів, герой Брюса Уілліса з відомого філму (точніше фільмів) Міцний горішок 1,2,3,4.
Всі кажуть, що повинен на виборах перемогти демократ, в республіканців немає шансів, але якщо Джон МакКейн обере своїм передвиборним гаслом "Yippie-kay-yay, motherfucker", то не все ще втрачено.
Одна гра, яка надзвичайно підступно затягує: Chain Factor.
Інша ж досить нестандартна і до неї не так просто призвичаїтись: Spin the Black Circle. Особисто я дійшов до рівня, де зліва дві горілки, а по центру крутиться зі змінною швидкістю диск. Мої вітання тим, хто пройде цей рівень.
А також хочу нагадати, а більшості просто сказати, що сьогодні (9 лютого цебто) по УТ-1 буде прем"єра українського "Что? Где? Когда?", дивимся. Подробиці http://tv-igra.com.ua/news
Заголовок означає те, що далі будуть наведені деякі фрази (переважно російською мовою), які я зустрічав, але не пам"ятаю де (або принаймні роблю вигляд, що не пам"ятаю). Проте я хочу не забути ці фрази, а заодно і поділитися з шановним панством.
Не знаю чому, але вирішив глянути статистику провайдера по спожитому трафіку. Потім заради інтересу вирішив порівняти дані за різні місяці. Для наочності представив цю статистику у вигляді діаграми, якою і ділюся з усіма.
...реальне життя краще всього. Поки вершки з вершків ХБ бухали спілкувалися в "Бочці", я поперся на зустріч випускників. Одним з мінусів зустрічі та причиною того, чому я в минулі роки ігнорував цей захід (крім того, що я падло) є те, що добиратися досить довго і не так вже й дешево. Але цього року я таки спромігся відправитися на цю зустріч.
На жаль, побачив не всих вчителів, зокрема не всих кого хотів би. Таке враження, що вчителі зовсім не змінилися, хіба що змінилося їхнє ставлення до нас. Значно помітніше змінився сам ліцей - в багатьох аудиторіях зробили ремонт, поміняли двері (по-іншому виглядає коридор), але багато що залишилося так як і було, так що, незважаючи на зміни, ліцей залишається рідним.
Класно було зустрітися з однокласниками, дуже приємно. Думав, що будуть чужими, так як все-таки давно не бачилися, ще й я трохи відірвано від них (багато хто в КПІ, ще й гуртожитки поруч, а з тими, хто також в КНУ, рідко бачуся, а коли й бачуся, то зачасту лише вітаюся і все). Але виявилося, що ніякої відчуженості не було, гарно поспілкувалися. Жалко, що далеко не всі прийшли (хоча хто б казав), але що ж поробиш.
Як підсумок, скажу, що не жалкую, що поїхав на зустріч, дуже гарно провів час (сподіваюся, що й решта також). Всим бажаю мати можливість вириватися хоча б раз на рік та бачитися зі своїми колишніми однокласниками.
Вирішив поділитися з шановним панством грою Hammerfall. Зразу кажу, що гра досить таки специфічна: літаєш на пепелаці та б"єшся з іншими пепелацами або ще з якоюсь чепухою. На користь гри свідчить, що вона номінована на IGF-2008 (Independent Games Festival, якщо хто не знає, хоча сором такого не знати) в таких номінаціях як Excellence in Visual Art та Seumas McNally Grand Prize, тобто це вам не хухри-мухри.
Гра, як я казав, нетривіальна, має деякі недоліки (технічного плану), але ідея та геймплей заслуговують на увагу. Дуже і дуже навряд, що ви таке вже колись бачили.
Зустрічаються люди, яких ця гра прям зачаровує (про себе такого сказати не можу, гра непогана, але не божественна), їх можна зрозуміти. Гарна (як для свого класу) картинка, адекватна музика та звуки, є сюжет. Незважаючи на всі свої недоліки гра варта того, щоб на неї глянули та оцінили, тим більше, що вона зовсім невеличка, 10 Мб.
Одним реченням про цю гру можна сказати, що це щось із чимось, як в переносному, так і прямому смислі.