Нещодавно помітив таку штуку: кандидат в президенти від партії республіканців (майже точно, в інших республіканців шансів немає) - Джон МакКейн (John McCain). Хм, це ім"я нагадує інше - Джон МакКлейн (John McClane), а це ж, якщо хто не зрозумів, герой Брюса Уілліса з відомого філму (точніше фільмів) Міцний горішок 1,2,3,4.

Всі кажуть, що повинен на виборах перемогти демократ, в республіканців немає шансів, але якщо Джон МакКейн обере своїм передвиборним гаслом "Yippie-kay-yay, motherfucker", то не все ще втрачено.

Заходив на офіційний сайт Барака Обами і надибав там наступне відео:

Як на мене, то зроблено гарно. Навіть розуміючи, що ми - це американці і я тут ні до чого, також частково відчув, що yes, we can.

Ця вся діяльність, яку розвила громадянка Юлія Т., з приводу повернення втрачених з розпадом СРСР вкладів, трохи нагадує мені наступну історію, яку не пам"ятаю звідки взнав, але не в тому суть.

В армії, з наближенням зими (звісно з несподіваним і підступним наближенням) при шикуванні в солдат запитали у кого ще немає валянок та занесли відповідних людей в список. Ці самі люди звісно ж мають неслабкі сподівання таки отримати очікувані валянки. Потім зачитують список і перевіряють чи немає нікого зайвого, чи нікого не забули. Після цього знову зачитують список і кажуть, що вищезгадані особи валянок поки що не отримають, в силу їх [валянок] відсутності.

Я не хочу сказати, що вклади не повернуть, просто така паралель напросилася.

Звернув увагу, що виходить - Юля - прем"єр, Турчинов - віце-прем"єр. А що ж тоді достається Томенку? Як Тимошенко минулого разу була прем"єром, то він був віце-прем"єром; потім ще був віце-спікером. Що ж буде зараз, знову віце-спікером чи все-таки, враховуючи обіцянки  зняти Черновецького, Томенко може зайняти його місце?

Так як мене дратує, що політики на прості запитання не дають прості відповіді, а зачасту взагалі не дають відповідь на задане питання, то виникла наступна ідея для політичного ток-шоу.

 Учасники-політики (можна також і ведучого) фіксуються (так, що не можна по своїй волі встати) у креслах, до яких підведено електричний струм. Потім, ведучий задає просте питання, на яке можна було б відповісти да або ж ні. Якщо політик не відповідає "да" або "ні", то дається розряд. Аналогічний результат якщо ведучий не може сформулювати запитання, що задовольняє заданим умовам. Це базова функціональність, до якої можна додати можливість відповідати "не скажу", при чому за певну кількість "не скажу" також дається розряд: хочете гратися в партизан - будьте готові за це заплатити. Можна зробити так, щоб при порушенні розряд давався не лише винуватцю, а й всим його однопартійцям (виховуємо корпоративну культуру та відповідальність за колектив), можна силу розряду поступово збільшувати (арифметична прогресія, геометрична, з обмеженням зверху, без обмеження тощо). Важливий момент: вважаю, що треба дозволити людям брехати, бо тоді буде менш цікаво та ніякої електрики не напасешся.

Залишається єдина складність: як би це все його реалізувати і як заманити учасників?

Перед виборами так багато політичної реклами (що дуже дратує), що інколи це приводить до цікавих моментів. Заходив у кінотеатр, а там афіші кінофільмів пополам з рекламою, то поруч розташовані "Партія регіонів, депутат Горбаль" та "American gangster"; "Обитель зла -3" та знову ж "Партія регіонів". До того ж можна прослідкувати деяку схожість слоганів "Країні потрібен Литвин" та "Печінці потрібен "Гепабене".